От Konsnantin175 Ответить на сообщение
К Gavrilov Ответить по почте
Дата 03.11.2006 22:46:04 Найти в дереве
Рубрики Прочее; WWII; Армия; Версия для печати

Re: "Молодая гвардия...

МГ-организация НКВД под руководством Шевцовой.
УПА-ноги растут кажется отсюда:

(взята мною с - http://maidan.org.ua/static/mai/1127850745.html)


Легенди навколо "Молодої гвардії". До 60-річчя виходу в світ першого видання
знаменитого роману


У вас є герої - Бандера і Коновалець, а у нас є "Молода гвардія"
Наталія Вітренко, "вождь" ПСПУ

Одним з культових творів радянської літератури був роман Олександра Фадєєва
"Молода гвардія", який розповідає, як писала продажна радянська літературна
критика, "про мужність і стійкість радянської молоді в смертельній битві з
німецько-фашистськими загарбниками, про вірність комуністичним ідеалам" і таке
інше. Всякий, хто читав цей хрестоматійний роман до кінця, міг відмітити дві
дати написання романа - 1943-1945 і 1951. Ще з шкільної лави ми знаємо, що
головний радянський письменник (під час написання романа, та і після нього
Фадєєв був першим секретарем Союзу Письменників СРСР) вимушений був переробити
"Молоду гвардію" після критики самого товариша Сталіна, що в романі про боротьбу
радянської молоді не показана роль партії. "Адже ви комуніст, товариш Фадєєв?" В
результаті з'явився ідеологічно правильний другий варіант роману.

Сорок п'ять років позаштатне шахтарське містечко Краснодон, подібних в Донбасі
десятки, користувалося плодами всесоюзної слави. У центрі містечка, біля СШ №1
ім. Горького, де вчилися більшість молодогвардійців, виріс спочатку пам'ятник
п'яти молодогвардійцям - Героям Радянського Союзу (1954), а через дванадцять
років і величезний музей, куди привозили школярів зі всієї країни. У Донбасі
планку молодогвардійців тримали високо - в музей возили відмінників навчання
(наш клас потрапив до Краснодону, та ще і під час навчання за зайняте перше
місце в шкільному зборі макулатури). У самому місті дороги містилися в порядку -
воно і зрозуміло. У кожній школі СРСР висіли портрети молодогвардійців, фільм
видатного режисера Сергія Герасимова "Молода гвардія" крутили по всьому світу.
Молодогвардійці, що залишилися живими, постійно виступали в газетах, втім, їх
розповіді нічим від роману не відрізнялися. Словом, розкручування за повною
програмою.

Коли твір художньої літератури оповідає про реальні події і там герої діють під
своїми іменами, є побоювання, що цей твір сприйматиметься читачами як документ,
хоча сам жанр художньої літератури припускає частку авторської вигадки, яка
нічим не обмежена. "Молода гвардія" А.Фадєєва була саме таким літературним
твором з великою часткою вигадки, на яку автор мав право. Але в романі йшлося
про реальне місто, реальних людей, і крім того, його написала "персона,
наближена до імператора", тому всі почали сприймати написане, як документ.

За п'ятнадцять років, що пройшли після першої спроби переосмислити події,
описані в "Молодій гвардії", про роман, його автора і саму організацію написано
немало. Деколи висновки або версії, що висуваються авторами, були такими
несподіваними і неймовірними, що привело в безвихідь читачів, ким же були
молодогвардійці, і взагалі, чи була "Молода гвардія" насправді? Зрозуміло, що
від авторської версії А.Фадєєва (саме так треба оцінювати роман) каменя на
камені не залишилося. Крім того, в пострадянському просторі зміцнилася думка, що
відчуття провини титулованого письменника за спотворення подій в романі, була
однією з причин, що примусили Фадєєва зробити останній в своєму житті постріл.

Окрім Вирікової і Лядської (що пройшли всі кола пекла в колимських таборах), в
романі виведений образ зрадника Євгенія Стаховича. Фадєєв досить детально описав
поведінку молодогвардійця Стаховича під час слідства - злякавшись тортур, він
"розколовся", чим прирік себе на жорстоке биття, і врешті-решт, не витримавши
мук, збожеволів. Страчений, згідно роману, Стахович був разом з рештою
молодогвардійців. Це була одна з багатьох легенд письменника. Хоча
молодогвардієць Василь Левашов в інтерв'ю "Комсомольской правде" в 1999 році
говорив, що зрадника між молодогвардійцями не було, підвело невміння
конспіруватися. Але в 40-і роки минулого століття для офіційної версії потрібний
був зрадник, бо молодогвардійці повинні були бути уособленням кмітливості і
уміння. Дехто в Краснодоні, згідно офіційної версії, висловив думку, що під
ім'ям Стаховича в романі фігурував Віктор Третьякевич. Проте в кінці "відлиги"
50-х років Третьякевича було реабілітовано і нагороджено орденом Вітчизняної
війни 1-го ступеня (посмертно). Крім того, Третьякевич за версією Левашова, був
комісаром організації, а не Герой Радянського Союзу Олег Кошовий.

Донецький історик Валентина Руденко, яка займалася історією українського
націоналістичного підпілля в Донбасі під час другої світової війни, розкрила
мені ще одну легенду навколо "Молодої гвардії". "Говорять, що в 1960 р. керівник
підпілля ОУН в Донбасі Євген Стахів зустрів в Нью-Йорку Олега Кошового. До цього
Кошовий, згідно однієї з версій, головував в колгоспі Волинської області, жив
під вигаданим ім'ям, був арештований КДБ в 1958 р., а потім йому вдалося виїхати
за кордон. Помер Кошовий в 1987 р. в США, похований на українському кладовищі
Бавнд-Брук під Нью-Йорком." - розповідала В.Руденко. Нагадаю, що Кошовий
значиться похованим в двох могилах - в Краснодоні, в братській могилі членів
"Молодої гвардії" і в Гримучому лісі в Ровеньках Луганської області серед п'яти
молодогвардійців (у цій же могилі похована Любов Шевцова). Таким чином, комісар
(за офіційною версією) "Молодої гвардії" Кошовий похований в ...трьох могилах!
Сама Руденко не відкидала "американську" версію в долі Кошового, не дивлячись на
неймовірність, бо були свідоцтва в її правильності (наприклад, письмове
свідоцтво оперативника КДБ, що проводив арешт Кошового). І нарешті,
найнесподіваніша версія, яка була озвучена в 1990 р. в київській газеті
"Комсомольское знамя", - з подачі луганського історика Володимира Семистяги
газета стверджувала, що "Молоду гвардію" було створено провідником (керівником)
ОУН в Донбасі Євгеном Стаховим і була не комуністичною, а націоналістичною! У
подальших публікаціях газети, перейменованої в "Независимость", були приведені
світлини листівок, поширюваних "Молодою гвардією" з чітким гаслом ОУН "Смерть
Гітлеру, смерть Сталіну!".

Трохи відкрити завісу секретності навколо "Молодої гвардії" міг один з головних
дійових осіб історії Донбасу в роки війни Євген Стахів, який живе зараз в
Нью-Йорку. І ось 87-річний колишній провідник ОУН в Донбасі в роки війни приїхав
на землю своєї молодості - до Донецька, де з 28 червня по 1 липня проходив VI
конгрес Міжнародної Асоціації Україністів. Ми розмовляли з п.Евгеном майже
півтори години. І ось що він розповів.

- У 1942 році я отримав завдання від провідника ОУН на Східній Україні Леміша
(Василя Кука, в майбутньому Головного Командира УПА, що живе зараз в Києві)
розвернути підпільну мережу ОУН в Донбасі. Я приїхав до Горлівки і незабаром
розвернув мережу підпільних організацій ОУН в Краматорську, Константинівці,
Маріуполі, Сталіно (якому німці повернулидореволюційну назву Юзовка) і
Луганську. Організатори підпілля ОУН в Луганську Катерина Мешко і Теодор Лічман
у грудні 1942 р. повідомили мене, що в Краснодоні бачили, як якійсь хлопці
списували номерні знаки німецьких машин. Виявляється вони збирали відомості для
розвідниці НКВС Любові Шевцової. Вони ж (Мешко і Лічман - авт.) розповіли мені,
що в місті з'являються рукописні листівки із зведеннями Радінформбюро. Я вирішив
привернути тих хлопців до співпраці.

-Так чи була організація? - запитав я.

- Була, тільки не така численна, як у Фадєєва. Хлопців згрупували навколо себе
Любов Шевцова, яка закінчила розвідшколу НКВС, кадровий військовий Іван Туркенич
(Герой Радянського Союзу - авт.) і Віктор Третьякевич. Писали в основному
летючки. Спалили біржу праці із списками молоді, яких планувалося погнати на
роботу до Німеччини. Олег Кошовий ніяким комісаром не був, було йому тоді
шістнадцять років, хто його слухати буде? Шевцова або лейтенант Туркенич?
Говорили, що Фадєєв, коли писав роман, жив у його матері.

- А правда, що ви його зустріли в Нью-Йорку?

- Ні. Кошовий під час арештів просидів під ліжком, поки його не узяли. Він був
розстріляний, як і багато інших. Після того, як я в Нью-Йорку в 1955 г. побачив
фільм "Молода гвардія" і зрозумів, що Фадєєв вивів мене як зрадника "Молодої
гвардії" під ім'ям Стаховича, я випустив книгу і написав безліч статей про те,
що знаю про організацію. І в кінці 50-х років в Краснодоні пішла гуляти легенда,
що комісаром організації був я, і раз я живу в Америці, а згідно роману Кошовий
був комісаром, стали говорити, що Кошовий утік до Америки.

Я стверджував і стверджую, що комуністичного підпілля в Донбасі не було, я
об'їхав весь Донбас і, якщо воно було, то з ним би зіткнувся. Були окремі групи
навколо підготовлених розвідників НКВС, таких, як Шевцова. Стверджувати, що
"Молода гвардія" була комуністичною, не можна.

Розкрили організацію несподівано. В день католицького різдва, 25 грудня 1942 р.
до Краснодону прибули машини з подарунками для солдат. Хлопчаки, які не були
членами "Молодої гвардії", залізли в одну з машин і витягнули мішок з цигарками
(цигарки були під час війни великою рідкістю по обидві сторони фронту - авт.).
Той мішок був розірваний, і коли несли його додому, по дорозі декілька пачок
випало. їх підібрав один підліток і наступного дня поніс їх продавати на базар,
де його узяла поліція. Хлопчак назвав всіх знайомих, яких тут же заарештували,
ті - своїх, і так вийшли на організацію. Краснодон - місто невелике, всі всіх
знають. Арешти йшли майже два тижні, всі про них знали, і хто хотів, той встиг
сховатися.

-Ви були тоді в Краснодоні?

-Не був. Це після арештів мені розповідав Лічман (Лічман - студент з
Дніпропетровська, керівник підпілля ОУН в Маріуполі, побував в кігтях гестапо і
НКВД, загинув під час відбування 25-літнього терміну в радянських концтаборах -
авт.).

Ось такий погляд на події в Краснодоні висловив Євген Стахів. Про свою роль в
"Молодій гвардії" пан Євген скромно промовчав, а вона була досить велика.
Неспроста в Краснодоні повзли чутки про комісарство Стахова в організації, і
звідки те Фадєєв узяв же Євгена Стаховича, тільки переробивши прізвище. І
ймовірно, Фадєєв знав, ким був Стахів. Націоналісти, що виступали за
незалежність України, завжди не віталися в Кремлі, тому активний український
націоналіст Стахів став у комуніста Фадєєва зрадником.

Що ось такі версії, які виключають одна іншу, ходять навколо покритої легендами
"Молодої гвардії". Думаю, що обидві версії - що організація була комуністичною
або націоналістичною, себе виправдовують. Коли Шевцова (залишена в Луганську
(тоді Ворошиловграді) для підпільної роботи) і Туркенич (що пробирався в рідне
місто після оточення під Харковом) з'явилися в Краснодоні, навколо них
створилася організація молоді, яка сповідала ті принципи, з якими вони виросли
(тобто комуністичні). Потім, при появі в місті досвідчених підпільників Мешко
(майбутньої знаменитої на весь світ правозахисниці) і Стахова, в результаті
проведеної ними роботи, хлопці прониклися духом національної гордості за свою
розтоптану Україну і перемкнулися на роботу ОУН. У обох випадках, вони
здійснювали подвиг, не схиливши голови перед окупантами. І шанувати їхню пам'ять
ми зобов'язані, приймаючи до уваги, що вони теж боролися за ту Україну, в якій
вони жили.

Вадим Джувага
м.Маріуполь
для розділу "Історія"

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL:
http://maidan.org.ua/static/mai/1127850745.html