|
|
От
|
karlenko
|
|
|
К
|
radus
|
|
|
Дата
|
28.12.2006 15:52:20
|
|
|
Рубрики
|
11-19 век;
|
|
все верно, но не только Сирко
>Из персоналий - свойства характерника приписывали Ивану Сирку. Он также, если не ошибаюсь, единственный товарищ, которому приписывают убийство черта. :)
Поховали Івана Дмитровича у селі Копулівка. 1967 року його перепоховали на іншому краю села, через те, що води Каховського водосховища наблизилися до могили. Прикро, але Сірко лежить у землі без голови: череп деякий час «мандрував» — до Москви в антропологічну лабораторію, до Нікополя, й нарешті опинився у Дніпропетровському історичному музеї. На хресті, що стояв на могилі Сірка, деякий час, був напис: «Хто буде сім років перед Великоднем виносити по три заполи на мою могилу, то буде мати таку силу, як я, і знатиме стільки, скільки я». Тут ми звертаємося до феномена «характерництва». Майже всі козацькі гетьмани, кошові отамани і знамениті полковники були «характерниками» (серед них — Дмитро Байда-Вишневецький, Іван Підкова, Самійло Кішка, Северин Наливайко, Петро Сагайдачний, Максим Кривоніс, Дмитро Нечай і найбільший характерник із них — Іван Сірко). Це козаки, які володіли магією, — могли бачити майбутнє, події, що відбувалися за сотні кілометрів в інших краях, впливали на свідомість людей, лікували смертельні рани (навіть ставили на ноги мертвих!), знаходили скарби, виходили сухими з води («на Дніпрі войлок прокладуть і йдуть»). Офіційна церква звинувачувала «характерників» у чаклунстві. Сучасник так писав про кошового: «Іван Сірко — превеликий колдун. Недарма його турки називали шайтаном». Для воїнів ісламу, потурчених він і справді був лихим воїном...
http://www.zn.kiev.ua/nn/show/546/50009/