От Alex Lee Ответить на сообщение
К Коллега Ответить по почте
Дата 05.07.2007 17:34:29 Найти в дереве
Рубрики 11-19 век; Версия для печати

"Легенды и сказки Хортицы" (текст на украинском)

http://abetka.ukrlife.org/khortytsya11.htm

КОЗАЦЬКИЙ ПІДВОДНИЙ ЧОВЕН

Зовні він був дуже схожий на рибу; був у нього й хвіст, за допомогою якого човен міг змінювати напрям руху, були й крила-плавці, які не дозволяли йому перекинутися. За розмірами він був удвічи менший за чайку; у підводному човні могло поміститися від 30 до 33 чоловік. Велику роль у такому човні відігравав так названий “живіт”. Як риба несе в животі ікру, так і суденце несло у спеціальній шкіряній торбі під днищем пісок чи то гальку. Коли була потреба, “живіт” відчинявся, “ікра”-галька висипалася, і судно спливало на поверхню. На палубі також розкривалися добре припасовані стулки, і з човна виходили на берег козаки-чорноморці; їх ще на Січі називали “морськими людьми”.
Для того, щоб нагнати більше страху на ворога, хлопці одягали особливі сорочки, обшиті безліччю мідних бляшок – ну чим тобі не риб’яча лузга! – і мідні шолома. А ще нашивали на плечі клубки пряжі, кожен завбільшки з людську голову; на клубки надівали також мідні шоломи.
Тільки уяви собі на хвилинку жах тих людей, перед очима котрих виникала раптом з-під води величезна “риба”, з середини якої з диким галасом вибігали триголові “морські чудовиська”. Бачачи таке, навіть найхоробріші воїни втрачали дар мови й навіть божеволіли! Ось і пісня про це є:

“Дівка в морі купалась,
Та й риби злякалась.
То не риба, то не рак, –
Запорозький козак.”

Ти спитаєш мене: яким таким духом дихали козаки під водою? Що слугувало їм в такій “рибі” за жабри? Скажу. Над верхньою частиною човна, як димар над дахом, виводилась труба. Верхній кінець її здіймався над водою. Через трубу й надходило повітря усередину човна. У ній же знаходився “морський батько” – старший на човні; він оглядав обрій і керував човном.
У підводному стані судно йшло на веслах. Причім, отвори для весел затягували шкірою.
Дуже часто, щоб лишитися непоміченими для супротивника, козаки удавалися до інших хитрощів. Скажімо, перевертали догори дном чайки або дуби і, ховаючись під ними, потай підходили до берега. Тому й говорилося:
“Козак у воді – врівень з водою.” Або:
“Козак і в огні не горить, і на воді не тоне, і під водою не гине.” Або:
“Не дивись, вражий турче, на воду, а дивись під воду.”
Переможний похід Богдана Ружинського наполохав Крим і Туреччину. Він засвідчив силу й відвагу козацького війська, його спроможність приборкати будь-якого ворога. Богданко – лицар з лицарів, і пам’ять про нього ніколи не вмре в народі!..