“Градами” “накрили” бердичівських артилеристів у АТО
Ми просимо наше вище військове керівництво: не мовчіть, кажіть правду! Бо якою б вона не була жорстокою, вона ніколи не компенсує нам солодкої брехні чи просто незрозумілого мовчання. Саме мовчання, підкріплене реальною картиною, змушує нас ненавидіти не тільки путіна та його поплічників....
Ще вчора нашим журналістам бердичівські бійці, котрі знаходяться нині у зоні АТО, повідомили, що 26-ту Бердичівську артбригаду ворог просто “ накрив” “Градами”. Жодних подробиць хлопці не повідомляли, у тому числі — про загиблих. Хоча відзначали, що є поранені артилеристи. Поруч з тим, з’явилася інформація про те, що серед загиблих — комбриг Андрій Малиновський. Ні підвтердити, ні спростувати вчора цієї інформації ми не могли — офіційна інформація з цього приводу була відсутньою.
І лише сьогодні стало відомо: є загиблі артилеристи. Правда, повідомлення про Андрія Малиновського (на щастя) не підтвердилося, але від того зовсім не легше. Серед загиблих: його майже однофамілець — Василь Малянівський, мешканець села Адріяшівка Бердичівського району...
Герою виповнилося тільки 23 роки. Вдома на його повернення чекали дружина, півторарічний син та батько... http://www.berdichivnews.com.ua/news/66-prigodi/2305-znovu-zaginuv-artilerist.html
Евгений Иванов , 28-летний командир отделения второго батальона территориальной обороны погиб 31 августа
Об этом «Занозе» рассказала родственница погибшего.
Евгений ушел воевать по повестке еще в апреле.
Как пишет «Риа Мелитополь», подразделение, в котором служил Евгений, выгружало мины под Мариуполем недалеко от аэродрома. Ребята попали под минометный обстрел. Из 15 человек выжить удалось только троим.
Сводная группа 169-й УЦ Десна всё таки в зоне АТО. Думал «офицерские батальоны» под пули бросать не будут. Ошибался http://newvv.net/events/233416.html
Боєць Національної гвардії та четверо військовослужбовців 169 навчального центру «Десна» загинули 29 та 31 серпня в ході бойових дій на Донбасі.
Про це повідомляє офіційний сайт чернігівської міліції.
Родичі, близькі та мешканці села Марківці Бобровицького району провели 1 вересня в останню путь Уса Артема Володимировича, який служив в Національній гвардії України.
Віддати почесті 20-річному воїну прибули керівники органів влади та місцевого самоврядування, а також керівництво райвідділу міліції.
Прощання із загиблими героями — військовослужбовцями 169 навчального центру «Десна» — капітаном Володимиром Бондаренком, прапорщиком Дмитром Тітком, сержантом Олександром Шелепаєвим та старшим сержантом Юрієм Савченком відбудеться третього вересня о 9:00 в селищі Десна Козелецького району .
Наші земляки-військовослужбовці загинули 31 серпня в ході жорстоких боїв під містом Дебальцеве Донецької області.
В ХОДЕ ПРОВЕДЕНИЯ СПЕЦОПЕРАЦИИ, ОСВОБОЖДЁН ЖИТОМИРСКИЙ ОФИЦЕР ПВО СЕРГЕЙ МОРДВИНОВ HTTP://ZT4EVER.ORG.UA/NEWS/P1173
Офицер пресс-центра управления ОК «Север» Виктор Шубец на странице пресс-центра АТО в фейсбук поинформировал, что войсками оперативного командования «Север», которые выполняют задачи АТО во главе с генерал-лейтенантом Игорем Колесником, успешно проведена операция по освобождению 9 украинских военных. Среди освобожденных есть военнослужащие различных категорий, от подполковника до солдата.
«Благодаря взаимодействию структур по работе с личным составом и представителей военной службы правопорядка Вооруженных Сил Украины, которые действуют в интересах оперативного командования, девять наших бойцов, которые были заложниками от нескольких дней до двух месяцев освобожден», - пишет офицер.
Среди этих 9 военных был и подполковник Сергей Леонидович Мордвинов, который попал в плен к террористам 14 июля 2014 года, и находился в плену полтора месяца. Террористы сбили над Луганской областью самолёт Ан-26, на борту которого в составе экипажа находился житомирский подполковник. После захвата, допрос подполковника, транслировался по центральному телевидению в России.
Интересные данные в статье о действиях инженерно-саперных подразделений ВСУ в зоне АТО.
У САПЕРІВ ДУБЛІВ НЕ БУВАЄ http://narodka.com.ua/9475-u-saperiv-dubliv-ne-buvaye
Зараз у зоні АТО діє 21 група розмінування. Ці підрозділи фортифікаційно обладнали понад 30 базових таборів та 300 блокпостів, створили систему загороджень для прикриття наших військовослужбовців на
Сказки для взрослых. Не смешно зато про войну. https://www.facebook.com/igor.lutsenko
Три дні тому танкіст Міша під Донецьком знищив діючий завод боєприпасів, контрольований росіянами. Рвонуло так, що спочатку подумали про вибух тактичної ядерної бомби.
ДЯКУЄМО, Міша!
Мають бути десятки вбитих ворогів, якщо не сотні.
Тим не менш, про це не чутно в ЗМІ. Армійська бригада, котра досягла цього успіху, схоже, не вважає цей факт достойним розголосу - а дарма. Знаючи їхнє ставлення до неоголошення військового стану, могли б і говорити відкрито про здобутки.
Я уявляю, скільки ще приховано правди про успіхи наших.
Це та ділянка, де воює батальйон ОУН.
Оунівцям потрібна допомога на придбання засобів виявлення (біноклів, тепловізорів, ПНБ), та на модернізацію тієї зброї, що їм дістається. Армія їх поважає, вони стоять у першій лінії, прикривачи бронетехніку. Ночі там по-воєнному гарячі, хоча й по-осінньому прохолодні.
(апдейт - При українській владі там утилізовували боєприпаси. Назву не запамятав, я ж уже не журналіст) Це коло селища пЄскі (так, саме з наголосом на Є, за місцевою традицією), котре де-факто частина Донецька. Москалі з місцевими налагодили там випуск фугасів та іншої шкоди. Щоночі ОУНівська частина разом з Дніпровцями, козаками не-буду-казати-кого, Правим сектором та безліччю інших добровольчих груп тримають там оборону, попри ризик удару потужного угруповання військ у Донецьку. Щодня і щоночі по них гатять з трьох сторін, ризик оточення наростає, але вони стоять і відповідають).
3-й БТГ 80-й оаэмбр вышел из-под Луганска http://molbuk.ua/podii-na-pivdennomu-shodi/77949-na-nas-pishlo-50-tankiv-my-vidstupyly-bukovynec-iz-zony-ato.html
Боєць у телефонній розмові розповів про те, як буковинці відбивали штурм луганського аеропорту.
"Ми тримали оборону до останнього. Як тільки на нас наступили російські війська, з пів шостої ранку до четвертої години дня ми безперервно відбивалися. Скільки могли. Потім на нас пішли приблизно 50 танків. Нас там було чоловік 300. А на нас наступали тисячі. Ми відступили, і взагалі виїхали з аеропорту, бо нас почали "засипати" "Градами", танками, мінометами, гаубицями… Ми відступили й виїхали. Там були вбиті й поранені. Доїхали до іншого пункту призначення, наш командир сказав займати оборону. Ми зайняли оборону – нас почали знову обстрілювати. А ми тільки відступали з автоматами. Техніки у нас вже нема – залишилося лише кілька БТР-ів. Одного вбили, троє поранених… Іншим батальйонам уже провели ротацію", - розповів солдат.
Разгром БТГ 92-й мехбр под Иловайском
Бійці 92 окремої механізованої бригади «Нас зрадили і здали»
Бійці 92 окремої механізованої бригади з великими втратами виводили людей з Іловайська. Багато загиблих. Хлопці вже самі йшли, а зараз їх звинувачують у дезертирстві. Перевели до Чугуйська. Віктор НІКОЛЮК, командир 92 окремої механізованої бригади: «На данный момент мы не располагаем информацией, у нас нет данных – погибли или не погибли – порядка 21 человека. Из этих 21 человека человек 12 выходили на связь. Одни – в Мариуполе, часть – в Донецке. Но возможности вытащить их сюда у нас пока нету», «Дезертирство никто не "закидывает". Вопрос отвода группы был мной согласован с вышестоящим штабом. Ребятам я это сказал: они – не дезертиры. Был приказ на отвод группы с целью восстановления боеспособности» http://youtu.be/-a25wSyawlo
Будни 3-го танкового батальона 1-й танковой бригады под Луганском
Журналістка Телеканалу новин "24" Ірина Вовк побувала в зоні Антитерористичної операції та розповіла про побут бійців із третього батальйону першої танкової бригади.
Бійці із третього батальйону першої танкової бригади розповідають про те, шо всю форму купували за свої гроші. Та на наявність бронижилетів скаржитись гріх, так як вони повністю ними забезпечені. Каски теж є, але дуже застарілого зразка.
Бомбили кожний божий день, починаючи із 6 ранку. І весь день ні авіації не було, ні підтримки, ні артилерія наша не працювала, взагалі нічого. Ми чекали на допомогу 10 днів. Полонені думали, що нас тут 5 тисяч, а нас тут всього 70 людей. А коли взнали, що наближається російська колона, ми зрозуміли, що все, – розповідає один із бійців.
За словами військового першої танкової роти Андрія Гомеляка, ті батьки або ж рідні, які відправили своїх дітей, синів, чоловіків по мобілізації до лав ЗСУ, є найбільш зацікавлені в тому, щоб вони повернулись додому і роблять все для того, щоб ми почували себе тут не покинутими напризволяще і щодня нагадують про це необхідними речами, завдяки яким ми сьогодні можемо виживати. http://youtu.be/B44OXKMuwTw
http://porogy.zp.ua/?page=view&article=6815
55-я отдельная артиллерийская бригада Вооруженных Сил Украины, которая дислоцируется в Запорожье, остро нуждается в помощи по ремонту военной техники. Об этом 2 сентября рассказали волонтёры, которые взяли опеку над частью.
По словам добровольцев, в первую очередь не хватает рабочих рук.
«Нам необходимо усилить нашу бригаду знающими водителями автомобилей «КАМАЗ» и ремонтниками. Пока что нас только трое и за две недели мы отремонтировали один тягач для пушки. Если опытных людей в команде будет больше работа пойдёт быстрее», – рассказалволонтёр Юрий Матюха.
Ещё одной проблемой является пасивность местных властей. Власти отчитывались о принятых мерах, об организации финансовой и технической помощи части, об успехах и прочем. Однако, как выяснилось, реальное положение дел не столь оптимистично, как многим бы хотелось это преподнести общественности. Кроме того, волонтёры не раз пытались связаться с областным головой Валерием Барановым, однако тот так с ними и не встретился.
Тем временем эксперт по военной технике, представитель «ТЕХВОЕНСЕРВИС» 99 рембазы Анатолий Шаповалов подчеркнул, что реальное состояние военной техники – на тройку. Кроме того существует проблема с поставкой запчастей для ремонта и финансированием ремонтных работ.
Одна из главный проблем 55-ой артбригады в том, что новая техника была неправильно законсервирована, поэтому сейчас непригодна к использованию.
«Новые машины, шикарные машины, но их нужно ремонтировать. Все резиновые запчасти рассохлись, всё нужно снимать, перебирать, начиная от радиатора, иначе машина не поедет. Если бы технику заводили хотя бы раз в год, этого бы не случилось. Также на многих машинах не хватает запчастей, их растащили либо откручивали для ремонта других машин. Закончился солидол, последнюю банку просто из рук вырвали. Не хватает ключей. Многое мы приносим из дому или покупаем за свои деньги», – рассказал доброволец Олег Андрейченко.
В вертолетном полку под Херсоном ранен патрульный
Выстрелом из автомата в дислоцированном под Херсоном 11-м вертолетном полку украинской авиации ранен мобилизованный житель областного центра.
Вместе со своим напарником (также мобилизованным) рядовой ВСУ патрулировал территорию части. Этот напарник от нечего делать принялся забавляться с автоматом: сперва передернул затвор, и загнал в ствол АК-74 патрон, а потом забыл об этом, направил оружие на сослуживца и невзначай нажал на спусковой крючок. Прозвучал выстрел, и выпущенная с близкого расстояния пуля попала 35-летнему мужчине прямо в живот.
В больнице, куда отвезли раненого, врачи сказали, что тот явно «родился в рубашке». Пуля прошила его живот насквозь (!), однако при этом не задела ни единого жизненно важного органа! Поэтому прогноз на выздоровление пациента вполне благоприятный. http://khersonci.com.ua/accident/7093-v-vertoletnom-polku-pod-khersonom-ranen-patrulnyj.html
