>>> Если разобраться с персоналиями вождей Хмельниччины, то собственно козачество с его "хищнической натурой" было представлено там значительной, но далеко не самой влиятельной группой товарищей. Достаточно сказать, что второй человек в Гетманщине - Выговский был ни разу не казак, а русский шляхтич.
>>
>>А так ли много было в то время тех кого потомственных казаков в "надцатом" колене?
>
> В "надцатом" наверное вообще не было, одно поколение это примерно лет 20. Во втором-третьем-четвертом колене - много. Во-первых, дети и внуки тех, кто влился в ряды казачества на рубеже 16/17-го веков. А во-вторых, казачество, как более-менее массовое явление существует с конца 15-го века, минимум.
>>Путь из русской шляхты в казачью старшину был накатанным. Была бы натура схожей с казаками.
>
> "Не всегда"(с). Выговский начал казаковать с того, что попал в плен под Желтыми Водами. И получилось так, что людей подобных ему, которые до 1648 года ни о каком казаковании и не думали, после 1648 года в старшинской верхушке появилось немало.
Опять читаем Щербака
"З виникненням козацького реєстру до його верхівки, як правило, входили представники шляхетського стану — Ян Бадовський, Федір Дід, Іван Головач, Войтех Чоновицький, Криштоф Косинський, Григорій Лобода. В наступні десятиріччя старшина Війська Запорозького поповнювалася й вихідцями з інших соціальних верств, хоча шляхтичі завжди становили значний її відсоток."
> Это не считая минимум двух больших восстаний (25 и 37 годов), которые являются индикатором того, что и первые и вторые вполне осознавали себя в качестве отдельной прослойки общества.
Т.е. существовали и первые и вторые? Тогда предположение о захвате Украины казаками (во втором смысле) ИМХО вполне правдоподобно.
Опять читаем Щербака
"Спираючись на відомості тарифів та висновки демографів, H. M. Яковенко зробила висновок, що на території Волині і Центральної України напередодні Національно-визвольної війни проживало 38,5—40 тисяч шляхтичів, або ж 2,3— 2,5 % загальної чисельності населення 38. Використані авторкою підрахунки останнього, здійснені І. П. Крип’якевичем, О. І. Барановичем та М. Г. Крикуном, не викликають сумніву. Якщо загальна чисельність населення Київщини, Брацлавщини і східних районів Подільського воєводства становила близько 1 100 000 чоловік, то козацтва 270 000, або ж 25 %. З них лише 6 тисяч (без сімей) перебували на державній службі та офіційно користувалися "козацькими вольностями". Всі ж інші реалізовували ці права у протиборстві з місцевою адміністрацією, тобто фактично становили нереєстрове козацтво."
Картина жутковатая. 25% населения предпочитает "пахать саблей". Будущую судьбу их соседей, предпочитающих пахать плугом, представить нетрудно. Так оно и случилось.
