От Alex Medvedev
К All
Дата 21.03.2006 14:46:46
Рубрики Современность;

Вопрос к братьям-украинцам -- откуда ноги ростут у этого бреда?

Т.е. кто автор этого.

1686р. — Ліквідація автономії української церкви, незаконне й насильницьке приєднання Київської митрополії до Московського патріархату і встановлення Московським патріархом контролю в Україні над церквою, освітою і культурою.
1687р. - Вимоги Москви до гетьмана України сприяти збільшенню кількості змішаних шлюбів між українцями та росіянами («Коломацькі статті»).
1689р. - Заборона Києво-Печерській лаврі друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха.
1690р. — «Анафема» Московського собору на «киевские новьіе книги» книжки П. Могили,К. Ставровецького, І. Галятовського, Я. Барановича,
А. Радивиловського, І. Славинецького та інших, писані тодішньою українською літературною мовою.
1693р. — Заборона Московського патріарха привозити до Москви українські книжки.
1708р., листопад — Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина (з винятковою жорстокістю було замордовано всіх його мешканців -
6 тис. чоловіків, жінок і дітей, а місто дощенту зруйновано і спалено).
1709р. — Указ Петра І про запровадження цензури при друкуванні українських книжок у Москві.
1720р. - Указ Петра І про заборону друкування нових книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях, а старі книжки пе
ред друкуванням було наказано привести у відповідність з російськими, «дабьі... особливого наречия в оньїх не бьіло».
1721р. - Указ Петра І про цензурування українських книжок. Знищення Чернігівської друкарні.
1729р. - Указ царя Петра II (внука Петра І), який зобов‘‘‘‘язував переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження.
1755, 1766, 1769, 1775, 1786 рр. — Заборони Петербурзького синоду друкувати українські книжки.
1764р. - Інструкція Катерини II князю О. В‘‘‘‘яземському про посилення русифікації України, Смоленщини, Прибалтики та Фінляндії.
1764р., 10 листопада - Указ Катерини II про ліквідацію в Україні гетьманського правління.
1769р. - Указ синоду про вилучення в населення українських букварів та українських текстів з церковних книг.
1775р., З серпня - Маніфест Катерини II «Об уничтожении Запорожской Сечи й причисления оной к Малороссийской губернии» та про закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
1783р., З травня — Указ Катерини II про закріпачення селян у Лівобережній Україні.
1784р. - Русифікація початкової освіти в Україні.
1786р. - Заборона церковних відправ українською мовою, запровадження російської вимови церковнослов‘‘‘‘янських текстів. Наказ про обов‘‘‘‘язковість «чистого российского язьїка» в Київській академії.
1800р. — Наказ Павла І про запровадження в Україні будівництва церков у московському синодальному стилі й заборона церковного будівництва в стилі козацького бароко.
1817р. — Закриття Києво-Могилянської академії.
1834р. — Відкриття Київського імператорського університету з метою русифікації «Юго-Западного края».
1847р., березень—квітень — Розгром «Товариства св. Кирила і Мефодія» у Києві, арешт його учасників і покарання ув‘‘‘‘язненням та засланням у віддалені губернії Росії. Посилення переслідувань української мови, літератури та культури.
1847р., 5 квітня — Арешт і безстрокове заслання Тараса Шевченка рядовим солдатом в окремий Оренбурзький корпус за резолюцією Миколи І «під найсу-воріший нагляд, із забороною писати й малювати», що було рівнозначне ув‘‘‘‘язненню (пробув там до 2 серпня 1857 р.).
1862р. - Закриття українських недільних і безплатних шкіл для дорослих.
1863р., 18 липня — Циркуляр міністра внутрішніх справ Росії П. Валуєва про заборону друкування книг українською мовою в Російській імперії («Валуєвський циркуляр»).
1869, 1886рр. — Укази царської адміністрації про доплати чиновникам «в десяти Юго-Западньїх губерниях лицам русского происхождения, исключая, од-нако, местных уроженцев», за успіхи в русифікації України.
кордону до імперії брошур, заборону українською мовою літератури, текстів
1876р., 18 травня — Таємний Емський указ Олександра II про заборону ввезення з-за кордону до імперії брошур,будь-яких українських книг українською мовою,заборону українського театру й друкування оригінальних творів художньої літератури українських пісень під нотами.
1881р. — Циркуляр міністерства внутрішніх справ на роз‘‘‘‘яснення Емського указу всім губернаторам Росії.
1881р. - Заборона виголошення церковних проповідей українською мовою.
1883р. - Заборона Київським генерал-губернатором Дрентельном театральних вистав українською мовою на підпорядкованих йому територіях (Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Волинь і Поділля). Ця заборона діяла протягом 10 років (до 1893 р.).
1888р. - Указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей українськими іменами.
1895р. — Заборона українських книжок для дітей.
1899, 1903рр. - Заборона української мови на Археологічному з‘‘‘‘їзді в Києві та на відкритті пам‘‘‘‘ятника І. Котляревському в Полтаві.
1907р. - Закриття царським урядом української періодичної преси, конфіскація виданої в роки революції 1905—1907 рр. української літератури, репресії проти діячів української культури.
1908р. - Указ сенату Російської імперії про «шкідливість» культурної та освітньої діяльності в Україні, «могущей визвать последствия, угрожающие спокойствию й безопасности».
1910р. - Циркуляр П. Столипіна про заборону створення «инородческих товариществ, в том числе украинских й еврейских, независимо от преследу-емых ими целей».
1914р., березень - Заборона царським режимом святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка.
1918р., 7 січня — Наступ більшовицьких військ під проводом В. Антонова-Овсієнка на Лівобережжя й Південну Україну.
1918р., 29 січня — Битва під Крутами між 4-тисячною більшовицькою армією М. Муравйова та 300 національне свідомими київськими студентами (всі юнаки загинули в нерівній боротьбі).
1918р., початок грудня — Другий наступ більшовицьких військ на Україну.
1919р., 16 грудня — Більшовики втретє захопили Київ.
1920р., 26 травня — Контрнаступ більшовиків на Україну (12 червня вони зайняли Київ, у липні-серпні — майже всі українські землі, за винятком Галичини).
1921р., серпень — Більшовики розгромили загони Н. Махна.
1921р., 22 листопада - Розстріл більшовиками 359 полонених бійців армії УНР під проводом Ю. Тютюнника під м. Базар на Житомирщинні.
1921—1923рр. — Голод у степових районах України, спричинений політикою «воєнного комунізму» та продовольчою розверсткою на селі, унаслідок якого загинуло до 1,5 млн. селян.
1929р., вересень — Арешт визначних діячів української науки, культури й УАПЦ за «належність» до вигаданих ОДПУ Спілки Визволення України (СВУ)
та Спілки Української Молоді (СУМ).
1929—1930рр. - Перша фаза колективізації й «розкуркулення» в Україні. Виселення сотень тисяч українських заможних селян до Сибіру та на Далекий Схід.
1930р., 28—29 січня — Надзвичайний Церковний Собор у Києві ліквідував УАПЦ і Всеукраїнську Православну Церковну Раду (ВПЦР). Арешт митрополита
М. Борецького та інших церковних діячів.
1930р., 9 березня—19 квітня — Судовий процес у Харкові над 45-ма діячами української науки, літератури, культури, УАПЦ за належність до так званої «Спілки Визволення України» (СВУ).
1931р., лютий - Арешти колишніх діячів УНР (В. Голубович, П. Христюк, М. Шраг та ін.).
1931р., лютий — Депортація М. Грушевського до Москви.
1932р., 23 квітня - Постанова ЦК ВКП(б) про ліквідацію літературних організацій і утворення єдиної Спілки письменників СРСР.
1932р., 7 серпня - Ухвалення ЦК ВКП(б) і Раднаркомом СРСР закону «Про охорону соціалістичної власності», який за «присвоєння» селянами навіть жмені колгоспного зерна карав розстрілом або концтабором.
1933р., 13 травня - Самогубство М. Хвильового як протест проти погрому більшовицьким керівництвом української культури.
1933р., 7 липня — Самогубство М. Скрипника, доведеного до відчаю більшовицькою владою.
Кінець 1932 - весна 1933 року - Організація більшовицьким режимом штучного голодомору в Україні, унаслідок якого загинуло 8 млн. українських селян. Масове переселення росіян у вимерлі українські села.
1933р. — Погром українців на Кубані.
1933р., 22 листопада — Постанова ЦК КП(б)У про припинення українізації.
1934—1941рр. - Знищення архітектурно-культурних пам‘‘‘‘яток у різних містах України, арешт і страта 80% української інтелігенції.
1936р., жовтень — 1938 р., листопад - Чергова чистка КП(б)У і масовий терор в Україні (так звана «єжовщина»).
1937р., ЗО серпня - Самогубство голови уряду УРСР П. Любченка.
1937р., друга половина — Ліквідація майже всього складу уряду УРСР і всього ЦК КП(б)У.
1937р., листопад — Масовий розстріл ув‘‘‘‘язнених на Соловках українських письменників та інших діячів української культури (до 20-річчя жовтневого перевороту).
1938р. - Сталінська постанова «Про обов‘‘‘‘язкове вивчення російської мови в національних республіках СРСР».
1938р., 24 квітня — Впровадження російської мови як обов‘‘‘‘язкової в усіх школах України.
1938р., 23 травня — Вбивство Є. Коновальця більшовицьким агентом у Роттердамі.
1938р. — Посилення русифікації України у зв‘‘‘‘язку з рішеннями XIV з‘‘‘‘їзду КП(б)У 13—18 червня.
От Любитель
К Alex Medvedev (21.03.2006 14:46:46)
Дата 21.03.2006 15:48:45

Re: Вопрос к...

>1720р. - Указ Петра І про заборону друкування нових книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях, а старі книжки пе
>ред друкуванням було наказано привести у відповідність з російськими, «дабьі... особливого наречия в оньїх не бьіло».

Светский контроль за печатным делом в форме предваритель­ной цензуры начинается лишь с XVIII столетия. В 1720 г., 5 октября на имя Черниговской Свято-Троицкой-Ильинской и Киево-Печерской типографий был послан следующий указ: «Великому го­сударю, его царскому величеству известно учинилось, что в Киев­ской и Черниговской типографиях, в печатных книгах печатают несогласно с великороссийскими печатями, которые со многою противностью Восточной церкви... Того ради его царское величе­ство указал именоваться Киево-Печерскому и Черниговскому мо­настырям во всех книгах Ставропигиею Всероссийских патриар­хов, а не Константинопольских, а вновь книг никаких, кроме цер­ковных прежних издании, не печатать. А и оные церковныя старыя книги, для совершенного согласия с великороссийскими, с таки­ми ж церковными книгами справлять прежде печати с теми вели­короссийскими печатями, дабы никакой розни и особого наречия во оных не было. А других никаких книг, ни прежних, ни новых изданий, не объявя об оных духовной коллегии и не взяв от оной позволения, в тех монастырях не печатать, дабы не могло в таких книгах никакой в церкви Восточной противности и с великорос­сийской печатью несогласия произойти».

http://media.utmn.ru/library_view_book.php?chapter_num=19&bid=100

Т.е.

1) Стандартизировались скорее всего церковнославянские, а не "украинские" тексты;

2) Вообще в распоряжении сложно усмотреть "антиукраинскую" составляющую;

3) В тексте указа есть два на первый взгляд противоречащих друг другу пассажа: "а вновь книг никаких, кроме цер­ковных прежних издании, не печатать" и "А других никаких книг, ни прежних, ни новых изданий, не объявя об оных духовной коллегии и не взяв от оной позволения".

Как они соотносятся и что именно имел в виду Пётр - мне неизвестно, возможно "печатать вновь" означает "перепечатывать", и соответственно "забороны друкування нових книжок" не было.
От Кот Базилио
К Alex Medvedev (21.03.2006 14:46:46)
Дата 21.03.2006 15:22:01

Re: Вопрос к...

Котское приветствие!
На сколько я понимаю, такого матерЬЯльчика сейчас там пруд пруди... Самое плохое, что никто и не старается его оспорить или опровергнуть... По поводу одного события из перечня, а именно: Валуевского циркуляра 1863 г. и эмсского указа 1876 г., я нашел коментарии, а по поводу многого другого ничего нет, а следовательно нива непаханная для любых, самых нелепых трактовок...
http://ukrstor.com/ukrstor/sokolov_ukazy.html
С уважением, Кот Базилио >(^ ^)<
От Пассатижи (К)
К Кот Базилио (21.03.2006 15:22:01)
Дата 21.03.2006 23:11:44

Мощно и актуально

Здравствуйте,
"Самая коварная злоба в этих змеиных нашептываниях так очевидна, что при малейшей доле проницательности можно бы понять ее, потому что к чему же иному они вели бы, как не к взаимному поражению сил самой же России, а затем, к окончательному ослаблению и поражению и южной Руси, как вполне бессильной без связи с целою русскою землею?"
С уважением, Алексей.
От Alex Medvedev
К Кот Базилио (21.03.2006 15:22:01)
Дата 21.03.2006 15:32:36

Re: Вопрос к...

>Котское приветствие!
>На сколько я понимаю, такого матерЬЯльчика сейчас там пруд пруди...

Ну если запустить поиск то выдает в основном этот список.

>Самое плохое, что никто и не старается его оспорить или опровергнуть... По поводу одного события из перечня, а именно: Валуевского циркуляра 1863 г. и эмсского указа 1876 г., я нашел коментарии, а по поводу многого другого ничего нет, а следовательно нива непаханная для любых, самых нелепых трактовок...

Ну первый "факт" опровергнут заявлением РПЦ

24 марта 2005 года в Киеве на встрече с Президентом Украины Виктором Ющенко архиепископ Скопелосский Всеволод (Майданский), архиерей Украинской Православной Церкви в США, находящейся в юрисдикционном подчинении Константинопольского Патриархата (г. Стамбул, Турция), заявил, что якобы в 1686 году «подчинение Киевской Митрополии Московской Церкви было осуществлено Патриархом (Константинопольским – ред.) Дионисием без коллективного согласия и утверждения Святого и Священного Синода Великой Церкви Христовой». Он также заявил, что Константинополь признаёт автокефалию Русской Православной Церкви в границах канонической территории РПЦ на момент дарования ей автокефального статуса.
...
Обстоятельный комментарий по поводу спонтанных личных заявлений архиепископа Всеволода, (а он их высказал, слава Богу, пока что не от имени Вселенского Константинопольского Патриарха Варфоломея Первого), уже дал секретарь по межправославным отношениям Отдела Внешних Церковных Связей Московского Патриархата протоиерей Николай Балашов. Последний любезно напомнил владыке Всеволоду, что в Московском Государственном архиве хранятся подлинники грамот Константинопольского патриарха Дионисия с подписями двадцати его архиереев – членов Священного Синода Великой Церкви Христовой о передаче Киевской Митрополии Московскому Патриархату в 1688 году.

Таковой Грамоты в Стамбуле, естественно, нет. А вот в православной Москве она бережно хранилась, ибо предугадывали её значение для будущих поколений православных на Украине.

Упомянутая Грамота Патриарха Константинопольского Дионисия IV, подписанная всеми членами его Священного Синода выражает не единоличную волю Предстоятеля Великой Христовой Церкви, а волю всей Полноты Освященного Архиерейского Синода Константинопольской Церкви.

Грамота Патриарха Дионисия IV свидетельствует о полной каноничности процедуры воссоединения Киевской Митрополии с Московским Патриархатом в 1686 году.
Грамота подписана всем Священным Синодом Великой Церкви Христовой и ни один из архиереев – членов Синода - не выступил против такого решения!

Основной текст Томоса - Грамоты Константинопольского Патриарха Дионисия IV на имя Московского Патриарха Иоакима о смене юрисдиции Киевской Митрополии в пользу Московского Патриархата приводим ниже.

«Отныне Митрополия (Киевская – ред.) да будет принадлежать Святому Патриаршему престолу (в Москве), дабы, когда случится нужда поставления желающему быть митрополитом епархий (Киевской Митрополии), да поставляется от действующего (Московского-ред.) Патриарха в богохранимом великом граде Москве, если его изберут повинующиеся киевской епархии боголюбезные (украинские-ред.) епископы,… по обычаю места того и по повелению светлейшего Великого Гетмана» (с.129). Желание Гетмана Украины И. Самойловича на воссоединение Киевской Митрополии с Московским Патриархатом - исторический факт.


Про Батуринскую "резню" тожет ут много писалось :) но мне интересно кто не поленился и накатал этот бред.
От Кот Базилио
К Alex Medvedev (21.03.2006 15:32:36)
Дата 21.03.2006 15:36:29

Re: Вопрос к...

Котское приветствие!
Не плохо бы было, чтоб еще подобных комментов в эту ветку добавилось...
С уважением, Кот Базилио >(^ ^)<
От Владимир Савилов
К Alex Medvedev (21.03.2006 14:46:46)
Дата 21.03.2006 14:57:01

Re: Вопрос к...

>Т.е. кто автор этого.


Х.З. Вообщем это официальная современная история Украины. Разве важно кто автор?

С уважением, Владимир
От Олег...
К Владимир Савилов (21.03.2006 14:57:01)
Дата 21.03.2006 16:23:38

А чего на самом интересном месте все заканчивается?

Ясность - одна из форм полного тумана... (c) Мюллер

А после 1938 года что было?

Фортификационный сайт: http://www.fortification.ru/
От Esq
К Олег... (21.03.2006 16:23:38)
Дата 21.03.2006 16:35:25

Ре: А чего...

>А после 1938 года что было?


Голодомор, и они умерли.
От mpolikar
К Олег... (21.03.2006 16:23:38)
Дата 21.03.2006 16:33:56

Re: А чего...



>А после 1938 года что было?

Некому стало вести эту летопись ""культурного геноцида" :))
От Alex Medvedev
К Владимир Савилов (21.03.2006 14:57:01)
Дата 21.03.2006 15:01:43

Re: Вопрос к...

>Х.З. Вообщем это официальная современная история Украины. Разве важно кто автор?

Все равно должен быть автор или тугамент откуда это взято.
От mpolikar
К Alex Medvedev (21.03.2006 15:01:43)
Дата 21.03.2006 15:04:37

1764 - русификация ...в т.ч Смоленщины и Финляндии :)))( (-)